Образ “Ворога”

------------------------

Lviv, 2018

© Oleksandra Beregovenko
The School of Social Cynology “ Harmonic Dog ”

------------------------

 

З циклу “Серце на двох !”
Частина 1. Мова без слів.
Розділ: Агресія.
Критична агресія.

 

Наступний вид агресії, на якому варто зупинитись - так звана критична агресія : страх за власне виживання, самозбереження, самозахист.
Основа і рушійна сила цього підвиду агресії - Страх.
Але страхи - не вроджені, та не генетичні по своїй суті. Це лише набутий та закріплений в підсвідомості один з видів реакції на певні об’єкти чи якісь дії.
Здатність боятися - це один з природных механізмів інстинкту самозахисту. Але чого саме боятися - це вже індивідуальний життєвий досвід та приклад .
І наші діти, і наші собаки народжуються безстрашними. Лише потім, кожний новий день і новий крок по життю вирощує в середині особистості твердий згусток досвіду, куди входять і страхи, фобії та переживання.
З якоюсь частиною ми боремося, якусь не помічаємо до тих пір, поки викоренити стає надзвичайно важко. Решту приймаємо як незмінну.
Впродовж всього життя ми поповнюємо свою підсвідомість новими страхами. Добре це, чи погано – вже інше питання.
Та в цьому розділі спробуємо зрозуміти як формується “образ Ворога “.

Всі страхи та рівень боягузливості, як риса характеру – річ набута і в різній мірі піддається корегуванню.
Якщо “списку страхів” початково немає, тоді як же він формується? Звідки собака дізнається, що треба боятися грому, змії, палки, чужої протягнутої руки?

Існує два основних шляхи формування страхів та фобій : власний негативний досвід і приклад реакції на ситуацію зі сторони тих, хто статусний і важливий в очах цуценя.
З власним негативним досвідом розібратись легко: з’їв осу - розпухло пів морди - далі добре думаєш, в чию сторону відмахуєшся зубами.
А от роль “життєвої лінзи” спочатку відіграє матір, через деякий час, зі становленням цуценя в сім'ї, наступний по важливості стане Лідер, далі - брати-сестри та друзі. З часом, в це коло можуть входити і випадкові істоти, реакцію яких собака те ж проаналізує, звірить з власним досвідом, і, можливо, скопіює в майбутньому.
Таким чином молода собака вчиться, що таке “добро”, і що є “зло”.


Люди, приводячи цуценя в сім’ю, часто заміняють їй і матір, і лідера, і друга. Тому кожна наша дія, реакція та відповідь буде сприйматися собакою як безумовно правильні.
Напруження, покарання, рухи захисту чи відторгнення, ігнор ситуації або особи, агресія чи страх, вимога підкорюватися чи стимул до агресії  - всім цим ми заповнимо світ собаки, яка швидко перетворюється на наше дзеркало. І чим більш ми авторитетні для собаки – тим чіткіше собою вона змалює наш внутрішній світ !
День за днем, рік за роком, ми вчимо її любити чи боятися інших собак та людей, реагувати на сусідів чи шум машин, оцінювати ситуації, терпіти одні речі та захоплюватись іншими.


Перший рік життя цуценя - базовий і найважливіший. Ще через рік, коли Ваш пес виросте,  скоріш за все він сам буде заспокоювати Вас, підтримувати в проблемах, впливати на настрій чи хвилювання. Але молода собака надзвичайно потребує розуміння, Вашої мудрості та знань! Помилки в цей час коштують дорого і розплата на роки!


Тому примусьте свій розум взяти під контроль підсвідомі реакції і не навчити собаку того, що потім назвуть проблемною чи асоціальною поведінкою.


Різко відтягуючи мале цуценя від іншої собаки, розумійте, що вона інтерпретує Ваші дії як сигнал страху : “Відійди! Це страшно“. Навіть просто вкорочений повідок  - достатньо однозначний сигнал небезпеки.
Переходячи дорогу і пришвидшуючи крок, знайте - в очах собаки ви “втікаєте” від чогось не хорошого. І коли пес раптом сам опиниться посеред дороги - він буде знервовано шарпатись в різні боки, і ризик потрапити під машину збільшується в рази.
Кожен раз беручи собаку маленької породи на руки - розумійте, що так робить сука, коли хапає цуценя в зуби і втікає від смертельної небезпеки. При чому, решту цуценят вона вже спасти не може. Тому наша мила декорація часто приречена жити в хронічному відчутті смертельної загрози від всього світу, реагуючи гавкотом, істериками та сильними стресами на найменшу зміну навколо.
Зібравшись до ветеринара - прийміть самі заспокійливе, якщо вигляд кабінету викликає у Вас сильний викид адреналіну. І без Ваших емоцій, собаці дуже не комфортно та страшно. Не притискайте собаку до себе, не фіксуте занадто жорстко - все це "вбиває" довіру між вами.

Якщо Ви раптом різко зупинились посеред прогулянки - це може означати лише якусь небезпеку. І навіть якщо її не окреслено - пес сам “придумає” собі причину вашої пози «завмирання». Присядьте поруч з собакою, якщо виникла потреба залишатися на одному місці певний час.
Намагаючись якомога швидше пройти ділянку з чужою гавкаючим собакою - знайте, що це демонстрація Вашого страху та втечі від конфлікту. А значить - конфлікт Є !  Мозок собаки зафіксує ваші реакції і наступного разу прийме активну участь. Пройдіть “страшні метри” максимально спокійно та розслаблено, не дайте собаці “прочитати” просту щоденну ситуацію, як життєвий конфлікт червоної зони.

Всі, кого ви уникаєте - будуть прописані в списку “загроз”. Перебіжіть пару раз повз дитячої площадки з коротко підтягненим до себе цуценям - і не дивуйтесь, що через якийсь час при зустрічі дітей ваш чотирилапий занервує, а, можливо, і ошкіриться на галасливу дитину.
Собака - дзеркало нашої поведінки. Маркер наших дій та думок. Жива проекція внутрішнього світогляду.
Та не лише господар, а й інші тварини і люди з не меншою силою можуть формувати в собаки моделі поведінки та психологічних реакцій.
Свідомо користайтесь цим в своїх цілях, щоб закріпи потрібні спокійні реакції, навички соціалізації та правильну поведінку. З розумом обирайте «хорошу компанію» для свого чотирилапого. І не дивуйтесь, якщо Ваш пес за дві спільних прогулянки з «хуліганом» раптом навчиться рити ями, обгавкувати велосипеди чи боятись чоловіків з паличкою.
Існує море причин агресії та проблемної поведінки в собак.
Але наскільки величезним і багатоликим буде образ “Ворога” - це наша заслуга!
Ніщо не стається випадково, навіть якщо ми цього не усвідомлюємо !

 

  ©  Олександра Береговенко
Львів 2017